АМФЕТАМИН Premium Зеленогорск

Чиллил я однажды с пацанами, водочка текла рекой, а настроение было на высоте. И вот, наш дроп, вечный шалун и охуенный джокер, предложил мне забустить амфетамин. Я подумал пару секунд и сказал железное «Да»! Знаешь, братишка, это было как вчерашнее утро после бешеного оргазма – ты еще в тумане, но уже чувствуешь, что сегодня все будет по-новому, все будет по-особенному!

Вот мы и подъехали к месту, где должен был быть наш дроп, а он как всегда опаздывал. Ну, блять, чем тут заниматься? Начали эфедринить, ибо времени у нас было дофига. И тут я увидел его – рыжего долбаного дурачка, который сзади подкрался, словно ниндзя. Он нас немного испугал, но потом оказалось, что это было слишком зарекомендованное лицо.

Братишка, я почувствовал себя настоящим джедаем, готовым открыть весь Вселенский Кайф и обосрать его своим присутствием. Я насосал амфетамином, словно чертенок, и стал летать, витая в облаках безумия и безграничных мыслей. Время замедлилось, и я раскрыл все свои потаенные желания и мечты, словно экстрасенс проникал в самые глубины их сути. Моя душа и тело проникли в симбиоз с этой химией, и я почувствовал, что стал настоящей наркоманской блядью, готовой отдаться этому дьявольскому трипчику до самого конца.

Дни и ночи смешались в единое непрерывное наркотическое пиздатое опьянение. Я пропускал службу, я пускал по трубам все свои обязанности, я плющил себя, отдаваясь этому дьявольскому празднику наркотического чуда. Но каждый трип должен иметь свой конец, и я его нашел – в лице начальника, бля, который меня выгнал из армии!

Теперь я брожу по улицам, как пидоран, ищу новый дроп, новый синтетический каннабиноид, чтобы забыть, что меня выгнали из армии. Видишь ли, братишка, наркотики – это гребаное проклятие, которое неотвратимо влечет тебя в мир самоуничтожения и безысходности. Но я ведь продолжаю дрочиться на этот адский трипчик, потому что без него жизнь мне кажется настоящей хуйней, лишенной смысла.

Теперь я снимаю продажные площадки, продавая все, что у меня осталось, чтобы купить следующую порцию наркоты. Мне похуй на все, что было и что будет. Моя жизнь – одно большое наркоманское говно. И я понял, что здесь нет места для меня, в этом мире слабаков и бездушных сукиных сыновей. Я – наркоман, я закон и порок, одновременно жертва и их чертова поклонница.

Так что, братишка, помни – наркотики могут заманить вас в свое плотное объятие, но вылезти из этого грязного говнища будет невероятно сложно. Хотел бы я вернуться в армию? Да похуй, там только мешали моему наркоманскому хейту течь в своем пристрастном выбросе эйфории. Теперь жизнь от меня ускользает, как пьяная шлюха, и я брожу по этим улицам, употребляя все, что попало под руку. Возможно, однажды я укутаюсь в свое наркотическое одеяло и коснусь нижней черты, но это будет уже не так важно.

Але, бро! Маю для тебе цікаву історію. Уявляй собі, я щойно купив закладки амфетаміну і розшарився на всю катушку!

Давай зразу по нормі, хочу тебе попрощупати, бо ця шняга вартує уваги. Так що, займайся бізнесом, слухай.

От я тут нашов місце, куди можна без б купити дурю. Друг порекомендував мені один місцевий ділер, він знає свою справу. Прийшлося поговорити з ним, як з нормальним хлопцем, бо він розумієш, влучив у наш сленг.

Договірився з ним на зустріч, ну і поїхав я на ділову поїздку. Прямо в центрі, де гуляють панки й гопники, бачу цей ділер, стоїть припаркований в шикарному авто, на автопілоті. Таця святкувала!

Збагнувши, що зараз у мене буде жоско, підбіг до його авто і спродав на рівне місце. Він відкрив капот, а я побачив купу пакетиків. Відразу взяв на пробу один, колюся, і почуваю парадіз!

По заборони, брателки, ця штука фіалить, перекручує голову, але нічого з цим не можна поробити, бо амфетамін - це наша велика дурь. І зрозумівши, що це бруталий поцінуток, не міг стриматися і якраз з такими енергетиками вирушив гуляти по магазинам.

Ти ж знаєш, що колотися з гашишом на вулиці - не найкраща ідея, тому я його не тягнув з собою.

Зустрів двох своїх панібратів - Диму та Хоми, і розмовив їх до нашої неймовірної прогулянки. Вони також не могли відмовитися від частки жоского задоволення. Всі троє на автопілоті, шмагаємо по магазинам з енергетикою, які просто магнітять наші відпалені очі.

Збираємося ми покупати одяг, бо внутрі нас вже гріє від цієї ейфорії. Хома зайшов до магазину в стилі "streetwear", а Дима взяв курс на "hip-hop" вбрання.

Я ж такий лузер, що голова вертиться і не можу вибрати, де мені обрати стильний наряд. Вирішив підбадьорити себе ще однією закладкою, щоб бути на одній хвилі із хлопцями.

В одному магазині, фіксую, що наш тусовщик Дима, молодець, забрав його усякого роду хіпстерську брендову шмотку. Після цього, він вибрав собі новеньку кепку, щоб круто виглядати на нашому гетто клубі.

В той час я вмостився перед вітринами, вихваляючись перед мимоволі проходящими тим, що я такий стильний і остаточно завис на ефектну косуху. Тут, зрозумівши, що маю по тій же лінії, як і скині, швиденько освіжив відчуття результатом дочірньої закладки.

Дощу над яв рулон, драйв і адреналін розлетілися по крові. Моказ як підар, відразу помітив це нове мене, і вирішив підмітити мою зовнішність. Цим замануло мене ще більше. Вона прийшла, заговорила, і вирішила захотіти сотні тисяч моїх гривень.

А що мені робити? В той момент я хотів поплавати по хмарам, але тут таке зветься: тільки хавай челядину. Не втикати б бобровий потік, а просто бити на гошблек.

На жаль, такі пригоди не можна продовжувати вічно, і ми почали повертатись до нашого району, знаючи, що нас жде море усього того самого незабутнього божественного колотого металу.

Отак я купив амфетамін, погуляв по магазинам, вшантажував модників своїми стильними виборами і познайомився з мадам, що взагалі супер. Без проблем скажу, що цей день залишиться в моїй пам'яті надовго.